Вступ
При лікуванні термінальної стадії ниркової недостатності (ТХНН) та гострого ураження нирок (ГУН),діалізатор—часто званий «штучною ниркою» — є основоюмедичний пристрійякий видаляє токсини та зайву рідину з крові. Це безпосередньо впливає на ефективність лікування, результати лікування пацієнтів та якість життя. Для медичних працівників вибір правильного діалізатора – це баланс між клінічними цілями, безпекою пацієнтів та вартістю. Для пацієнтів та їхніх сімей розуміння відмінностей між типами діалізаторів допомагає їм брати участь у спільному прийнятті рішень.
У цій статті розглянуто основні категорії діалізаторів, їхні технічні характеристики та практичні стратегії вибору на основі сучасних рекомендацій, таких як KDIGO.
Основна класифікація діалізаторів
Сучасні гемодіалізні діалізатори можна класифікувати за чотирма основними параметрами: матеріал мембрани, структурна конструкція, функціональні характеристики та особливості пацієнта.
1. За матеріалом мембрани: натуральна проти синтетичної
Мембрани на основі целюлози (натуральні)
Традиційно виготовлені з похідних целюлози, таких як купрофан або ацетат целюлози, ці мембрани є недорогими та широко доступними. Однак вони мають обмежену біосумісність, можуть спровокувати активацію комплементу та можуть спричинити лихоманку або гіпотензію під час діалізу.
Синтетичні (високоефективні) мембрани
Виготовлені з високоякісних полімерів, таких як полісульфон (PSu), поліакрилонітрил (PAN) або поліметилметакрилат (PMMA). Ці мембрани забезпечують контрольований розмір пор, вищий кліренс середніх молекул та чудову біосумісність, зменшуючи запалення та покращуючи переносимість пацієнтами.
2. За структурним дизайном: порожнисте волокно проти плоскої пластини
Діалізатори з порожнистим волокном(≥90% клінічного використання)
Містять тисячі тонких капілярних волокон з великою площею поверхні (1,3–2,5 м²) та низьким об'ємом праймінгу (<100 мл). Вони забезпечують високоефективне очищення, підтримуючи стабільну динаміку кровотоку.
Плоскі діалізатори
Рідко використовуються сьогодні, вони мають меншу площу мембрани (0,8–1,2 м²) та більший об’єм праймінгу. Вони призначені для спеціальних процедур, таких як комбінований плазмаферез та діаліз.
3. За функціональними характеристиками: низький потік, високий потік та оптимізований для HDF
Низькопусні діалізатори (LFHD)
Коефіцієнт ультрафільтрації (Kuf) <15 мл/(год·мм рт. ст.). Видаляє переважно невеликі розчинені речовини (сечовину, креатинін) шляхом дифузії. Економічно ефективний, але з обмеженим кліренсом середньої молекули (β2-мікроглобулін <30%).
Високопоточні діалізатори (HFHD)
Kuf ≥15 мл/(год·ммHg). Забезпечує конвективне очищення більших молекул, зменшуючи такі ускладнення, як амілоїдоз, пов'язаний з діалізом, та покращуючи серцево-судинні показники.
Гемодіафільтраційні (HDF)-специфічні діалізатори
Розроблені для максимального видалення токсинів із середньої молекули та зв'язаних з білками структур, часто поєднуючи високопроникні синтетичні мембрани з адсорбційними шарами (наприклад, покриття з активованого вугілля).
4. За профілем пацієнта: дорослий, дитячий, реанімація
Стандартні моделі для дорослих: мембрани площею 1,3–2,0 м² для більшості дорослих пацієнтів.
Педіатричні моделі: мембрани площею 0,5–1,0 м² з низьким об’ємом заправки (<50 мл) для уникнення гемодинамічної нестабільності.
Моделі інтенсивної терапії: антикоагулянтні покриття та дуже низький об'єм заправки (<80 мл) для безперервної замісної ниркової терапії (CRRT) у пацієнтів відділення інтенсивної терапії.
Глибоке занурення в основні типи діалізаторів
Натуральні целюлозні мембрани
Особливості: Доступний, добре зарекомендував себе, але менш біосумісний; вищий ризик запальних реакцій.
Клінічне використання: підходить для короткострокової підтримки або в умовах, де вартість є головним пріоритетом.
Синтетичні високоефективні мембрани
Полісульфон (PSu): типовий матеріал для високопоточного діалізу, широко використовуваний як у високопотоковому гемодіалізі, так і в гемодіалізі з високою диференціальною подачею (ГДФ).
Поліакрилонітрил (ПАН): відомий сильною адсорбцією токсинів, зв'язаних з білками; корисний для пацієнтів з гіперурикемією.
Поліметилметакрилат (ПММА): Збалансоване видалення розчинених речовин у різних молекулярних розмірах, часто використовується при діабетичних захворюваннях нирок або порушеннях кістково-мінерального обміну.
Відповідність вибору діалізатора клінічним сценаріям
Сценарій 1: Підтримуючий гемодіаліз при термінальній стадії ниркової недостатності
Рекомендовано: високопоточний синтетичний діалізатор (наприклад, PSu).
Обґрунтування: Довгострокові дослідження та рекомендації KDIGO підтверджують використання високопроточних мембран для кращих серцево-судинних та метаболічних показників.
Сценарій 2: Підтримка при гострій нирковій недостатності (ГНН)
Рекомендовано: Низькотемпературний целюлозний або бюджетний синтетичний діалізатор.
Обґрунтування: Короткострокова терапія зосереджена на кліренсі малих розчинених речовин та балансі рідини; ключовим фактором є економічна ефективність.
Виняток: При сепсисі або запальному ГУН слід розглянути можливість використання діалізаторів з високим потоком для видалення цитокінів.
Сценарій 3: Домашній гемодіаліз (ДГД)
Рекомендовано: діалізатор з порожнистими волокнами малої площі поверхні з автоматичним заповненням.
Обґрунтування: спрощене налаштування, менші вимоги до об’єму крові та краща безпека для самообслуговування.
Сценарій 4: Педіатричний гемодіаліз
Рекомендовано: індивідуальні біосумісні синтетичні діалізатори малого об'єму (наприклад, ПММА).
Обґрунтування: Мінімізація запального стресу та підтримка гемодинамічної стабільності під час росту.
Сценарій 5: Критично хворі пацієнти відділення інтенсивної терапії (CRRT)
Рекомендовано: Синтетичні діалізатори з антикоагулянтним покриттям, низького об'єму, призначені для безперервної терапії.
Обґрунтування: Знижує ризик кровотечі, зберігаючи при цьому ефективне очищення у нестабільних пацієнтів.
Майбутні тенденції в технології діалізаторів
Покращена біосумісність: мембрани без ендотоксинів та біологічно натхненні ендотеліальні покриття для зменшення ризику запалення та згортання крові.
Розумні діалізатори: Вбудований онлайн-моніторинг кліренсу та алгоритмічний контроль антикоагуляції для оптимізації терапії в режимі реального часу.
Носимі штучні нирки: гнучкі порожнисті волокнисті мембрани, що забезпечують портативний цілодобовий діаліз для мобільності пацієнтів.
Екологічно чисті матеріали: розробка біорозкладних мембран (наприклад, полімолочна кислота) для зменшення медичних відходів.
Висновок
Вибір діалізатора для гемодіалізу – це не просто технічне рішення, це поєднання стану пацієнта, цілей лікування та економічних міркувань. Пацієнти з термінальною стадією ниркової недостатності (ТХНН) отримують найбільшу користь від діалізаторів з високим потоком, щоб мінімізувати довгострокові ускладнення. Пацієнти з ГУН можуть надавати пріоритет вартості та простоті. Дітям та пацієнтам інтенсивної терапії потрібні ретельно підібрані пристрої. З розвитком інновацій діалізатори майбутнього будуть розумнішими, безпечнішими та ближчими до природної функції нирок, покращуючи як виживання, так і якість життя.
Час публікації: 08 вересня 2025 р.